Легендарний спортсмен підтримав ініціативу щодо будівництва високогірної олімпійської бази в буковинських Карпатах

Перший свій візит на Буковину 35-разовий рекордсмен світу, 6-разовий чемпіон світу, олімпійський чемпіон зі стрибків з жердиною, а нині президент Національного Олімпійського комітету України Сергій Бубка приурочив відкриттю нового офісу регіонального відділення НОК. Крім цього, легендарний спортсмен обговорив з керівниками області та міста проблеми розвитку фізичної культури і спорту, ознайомився зі спортивною інфраструктурою Чернівців та поспілкувався з журналістами.

– Що цікавого встигли побачити у Чернівцях за такий короткочасний візит?

– По-перше, я ніколи раніше не був в Чернівцях, хоча багато чув про них, маю друзів, які народилися в цьому чудовому місті. Те, що я побачив сьогодні, в цілому справило позитивне враження. Мав можливість       ознайомитися з деякими спортивними спорудами. Приємно було бачити спорткомплекс «Олімпію», приємно, що він є власністю міста, яке вкладає кошти, дає можливість, щоби діти займалися спортом. І такі приклади гідні наслідування у всій країні. Приємно бачити, що будується льодовий палац. Подивилися стадіон «Буковина», який планується реконструювати. Планується нова легкоатлетична доріжка, яка повинна бути в цьому краї, тому що ви маєте славні спортивні традиції. Треба покращувати базу, все робити, щоби у вас було якомога більше олімпійців, членів національної збірної.

– В буковинських Карпатах є гора Томна-Тікул, де на висоті 1580 м над рівнем моря є залишки локаторної станції. Обласна влада ініціювала, а Федерація легкої атлетики України першою підтримала ідею будівництва там високогірної олімпійської бази. Що ви можете сказати про це?

– У мене тільки позитивна думка про це. Звісно, краще мати свої бази. Ми повинні мати власні стратегічні спортивні бази в країні, які мають завжди залишатися власністю держави. Бо це стратегічне питання – імідж країни, олімпійський рух, який дає можливість прославити Україну, піднімати прапор нашої держави, щоби нас знали у світі. Як нам всім було приємно, коли наші співвітчизники здобували медалі в Пекіні. Це державна політика. Повинна держава сьогодні серйозно займатися цим? Я так розумію, що повинна. А для цього потрібно створити нормальні умови для підготовки наших спортсменів. А також на цих спорудах повинні займатися діти, люди, які мають бути здоровими. Тому що здоров’я нації – це передусім для кожного з нас. Тож я особисто і НОК підтримуємо ідею щодо будівництва високогірної бази тут. Для цього потрібні чималі кошти. Як реалізувати цей проект, мабуть, це питання не лише НОК, не лише області, тут повинна бути підтримка уряду.

Приклади Гешка і Мунтян гідні наслідування

– Як правило приїзд гостей такого «польоту» використовують для вирішення певних проблем. Чи просили у вас коштів чи ще щось, як у президента НОК?

– Проблем всюди вистачає. Ми піднімали і тут певні питання, коли зустрічалися в облдержадміністрації з першим заступником губернатора Віктором Павлюком. Зокрема, йшлося про розбудову бази для стрільби з лука, в чому, сподіваємося, допоможуть і центральні органи влади, адже вона перебуває в освітянській системі. З міським головою Миколою Федоруком обговорили питання оновлення головної спортивної арени краю.  Ми повинні робити всі умови для того, щоби громадяни займалися фізичним вихованням, спортом.

– Які у вас особисто стосунки з Іваном Гешком і як ви сприйняли проблеми з підготовкою до Олімпіади і травмою в Пекіні?

– Я так розумію, що у мене дуже гарні стосунки з Іваном. Дуже приємно, що він показує високі результати. Все в спорті буває, і те, що в цьому році трапилось на Олімпійських іграх, – я розумію, тому що сам був у такому стані і знаю як це важко. Тому я хотів би йому побажати подолати цей важкий період і повернутися на той рівень, на якому він був. І, знаючи його характер, хотів би бути впевненим, що він це зробить!

– Чи знали ви до візиту про громадську діяльність Гешка – що він займається відкриттям спортінтернату в Кіцмані, є депутатом міської ради і таке інше?

– Дуже приємно бачити його, як людину, яка має позицію, має бажання щось робити для суспільства, для майбутнього спорту, а отже і держави. Тому сьогодні я додатково пізнав цю людину. І дуже поважаю його і те, що він робить. Приємно, що і ваша відома лучниця Тетяна Мунтян займається відкриття секції зі стрільби з лука в селі. Буде добре, якщо такі приклади наслідуватимуть і інші наші олімпійці. повинні бути в цілому якомога більше серед наших спортсменів, наших олімпійців.

Клочковій – лише повага і шана

– В пресі досі мусується питання про те, навіщо, мовляв, було брати в Пекін Яну Клочкову, якщо вона там не виступала...

– Я дуже поважаю Яну Клочкову! Це була моя ініціатива, що Яна Клочкова повинна нести Прапор України. Це велика честь для нас всіх. Після того, що вона зробила для України в Сіднеї, в Афінах, до неї жодних питань у мене немає. Я не розумію, коли починають «перемивати кістки» такій людині. Вона – Герой України, і цим все сказано. Для мене було важливо, щоби вона була в команді, щоби вона пройшла кваліфікацію і несла Прапор країни. Тому що дуже важко знайти спортсмена, який має такі високі досягнення і має можливість нести Прапор держави. Це така хвилююча ситуація для спортсмена, що дуже важко після цього виходити і перемагати. Тому що переповнюють емоції... Це треба відчувати, у мене така можливість була, коли я в 1996 році в Атланті ніс прапор країни. Знаєте це яка гордість і хвилююча хвилина, час, коли ти це робиш, що дуже важко після цього і перемагати. Тому у мене ніяких питань до Яни Клочкової немає, крім поваги і шани. І хотів би, щоби всі це розуміли, підтримували. На таких прикладах треба виховувати майбутніх наших громадян, наших чемпіонів, наших спортсменів.

– На Олімпіаді нас не обминули допінгові скандали...

– Ми мали дві позитивні допінг-проби. Якщо подивитися скільки було їх на Олімпійських іграх, це дуже погано. Ми повинні зі свого боку більше вкладати коштів сьогодні у вирішення цих проблем. Є в країні національний анти-допінговий центр, він повинен працювати, щоби проводити якомога більше допінг-проб. Сьогодні по бюджету десь 1500 проб проводиться. А нам щоби підняти анти-допінговий центр на рівень світовий, і щоби в недалекому майбутньому була акредитація цього центру світовою анти-допінговою агенцією, необхідно в рік робити 3000 проб. Ми повинні знайти ці кошти. Часткову участь в цьому братиме і НОК. В цілому ми тісно працюємо в цьому напрямку. Треба виховувати, інформувати спортсменів. Напередодні Олімпіади зустрічалися з нашими тренерами, спортсменами, інформували їх, розповідали. Але є такі обставини, є такі люди,  які шукають собі легший шлях до успіхів, який неприємно бачити і відчувати.

– Чи вважаєте ви, що буде колись побитий ваш рекорд? Якщо так, чи є шанси це зробити у когось з українських спортсменів?

– Вважаю, що це трапиться. Коли – не знаю, тому що сам не стрибаю. Відчував, що була можливість стрибнути вище, але травми не дали такої можливості мені. Щодо нашої школи – сьогодні залишається декілька центрів розвитку стрибків з жердиною. В Донецьку є непогана школа. Приємно, що у нас була бронзова медаль в Пекіні (Денис Юрченко). Умови в Донецьку є для того, щоби молодь стрибала вище. На такому рівні, відверто кажучи, буде важко. У світі хто? Явних фаворитів сьогодні не бачу. В чому причина? Відчуваю, це по-перше технічне виконання стрибка. Це основне, мабуть, що не дає можливість стрибати на рівні рекорду.

Проблема смертності на уроках не в кросах

– Яке ваше бачення проблеми смертності дітей на уроках фізкультури?

– Що у нас слабке здоров’я дітей – це, мабуть, всі ми знаємо. Тому треба, по-перше, дивитися стан здоров’я дитини – чи справді вона не може займатися. А якщо може, треба дивитися, в якому обсязі, які повинні бути навантаження. Якщо просто взяти і сказати, що кроси сьогодні треба відмінити, – це велика помилка. Так ми загубимо нашу націю, загубимо наших дітей. Переглянути нормативи – будь ласка, це така справа, яку треба робити. Раніше нормативи були вищими. Це трагедія, що маємо таке велике падіння. Чому Міжнародний Олімпійський комітет прийняв рішення щодо проведення І Юнацьких Олімпійських ігор, які відбудуться в 2010 році в Сінгапурі (а в 2012 – у Фінляндії або в Австрії, це вирішиться до кінця року). Тому що в цілому в світі сьогодні діти страждають великою вагою, вони не рухаються, вони займаються спортом на комп’ютері або дивляться телевізор. Це велика проблема в світі, не тільки у нас. Якщо ми не будемо робити умови, щоби діти займалися, це серйозно вдарить по здорові нації. Треба дивитися на ставлення в школі до фізичного виховання – я не думаю, що там воно загалом позитивне. Буває, що кошти дають чи ще якось вирішують, щоби дитина не займалася фізичним вихованням. Так кому батьки гірше цим роблять? Вони бажають здоров’я своїй дитині? В моєму розумінні, вони роблять лише проблеми для дитини. Тому в жодній мірі не треба припиняти фізичне виховання в школах. Треба вивчити, прийняти рішення щодо певних змін, контролювати і давати можливість дітям рухатися, тренуватися. Серцева система повинна працювати. А що може бути краще бігу, краще якогось виваженого кросу? Без цього неможливо, це трагедія буде, якщо дитина не буде рухатися.

– Які акції проводить НОК?