Уперше за багато років капітан збірної України з легкої атлетики і кращий спортсмен України 2006 р. Іван Гешко святкує свій день народження не на змаганнях. Тричі його як іменинника вітали колеги по збірній на Олімпійських іграх, багато разів на чемпіонатах Європи і світу та інших представницьких змаганнях, які збігалися з днем народження. Цими днями збірна України з легкої атлетики перебуває на Чемпіонаті світу в Берліні. Але капітан змушений пропустити цей старт, оскільки, на жаль, ще не відновився після травм. Як каже напівжартома Іван, «це ж треба було травмуватися, щоби, нарешті, відсвяткувати день народження вдома». Іван поділився з нами своїми ювілейними мріями. А міністр, губернатор та інші поважні особи передали вітання ювіляру через turnir.com.ua.

Від міської влади – медаль «На славу Чернівців»

Титулованого колегу, зрозуміло, привітали і столичні спортивні функціонери, обласні і міські керманичі, колеги-спортсмени і просто рідні та друзі. Приміром, Чернівецька міська рада (як стало відомо з поінформованих джерел) сьогодні нагородить Івана медаллю «На славу Чернівців». А восьмиразовий чемпіон Європи з кросу Сергій Лебідь спеціально приїхав з рідного Дніпропетровська, аби привітати з ювілеєм капітана збірної і свого давнього друга.

Сам ювіляр Іван Гешко зізнався, що найбільше зараз мріє про повернення на бігову доріжку після травм:
Щось мене останнім часом переслідують травми. На Олімпіаді в Пекіні не змі вийти на старт через проблеми зі спиною. Минулої зими ніби вже набрав було оптимальних кондицій, планував стартувати, але зазнав іншої травми. Щойно вилікувався і почав інтенсивно тренуватися, як перед запланованим стартом знову з’явилися проблеми зі здоров’ям. Де я лише не був, до яких лише фахівців не звертався – і у нас, і за кордоном. До останнього сподівався поїхати і на Чемпіонат світу до Берліну, але... Зараз, тьфу-тьфу, травми ніби залишилися позаду. Але поки що не ризикую вдаватися до тренувальних супер навантажень. Поки що тренуюся легенько – по 8-10 кілометрів на день у розминочному темпі. Так «відпочиватиму» до зими. А наступного сезону, сподіваюся, зможу повернутися на змагальну арену. Дехто каже, що я, мовляв, вже завершую кар’єру. Наперед заглядати не хочу. Але скажу, що для мене хорошою мотивацією є перспектива виступити на Олімпіаді 2012 року в Лондоні. Олімпійської нагороди в моїй колекції поки що немає...

Вітання сьогодні, напевно, посипалися з самого ранку?
Не кажіть, в день ювілею мене розбудив губернатор Володимир Куліш (сміється – авт.). Ну, звісно, я вже не спав, коли він зателефонував привітати, але було рано і дзвінок Володимира Івановича застав мене зненацька. Вітань було багато і, напевно, вони ще будуть. Приємно. Всім вдячний за них. І «Молодому буковинцю» теж, бо ця газета йшла пліч-о-пліч зі мною майже всю кар’єру.

А де і як святкуватимеш ювілей?
Святкую, звісно, у ресторані «Чернівці» готельно-туристичного комплексу «Буковина», який є моїм офіційним партнером та нашого спортклубу «Гешко». Буде багато друзів і, напевно, сюрпризів (сміється – авт.).

Міністр Філіпчук пишається земляком Гешком

Георгій Філіпчук (Міністр екології, губернатор Буковини в роки перших успіхів Івана Гешка на національній арені):
Я завжди привожу в приклад нашу Буковину і Кіцманщину щодо розвитку масової фізичної культури і спорту. Тут знайдено і виховано багато самородків, в тому числі в спорті. І одним з найяскравіших наших діамантів є Іван Гешко. Я добре пам’ятаю, як він фомувався, як бігав, коли не мав навіть нормальної спортивної форми. Ми його підтримували морально і трішки матеріально. Для нас Іван Гешко – це символ Буковини і України. І я завжди тішуся його успіхами і пишаюся таким земляком! З радістю вітаю Івана з ювілеєм і бажаю подальших яскравих перемог на втіху багаточисельним шанувальникам його таланту!

Губернатор Куліш хотів би привітати дзвінком у Берлін

Володимир Куліш (голова Чернівецької облдержадміністрації):
Іван Гешко – не лише найтитулованіший спортсмен Буковинського краю, а й чудова людина і талановитий організатор. У цьому ми всі пересвідчилися, зокрема, під час ініційованих Іваном та його друзями міжнародних змагань «Буковинська миля», які стали невід’ємною частиною святкування іменин Чернівців. Багато робить Іван і для відкриття у Кіцмані обласного інтернату спортивного профілю, який є спільним проектом обласної і районної влади та спортивного клубу «Гешко». Мені було б набагато приємніше, якби щоби привітати Івана з ювілєм, довелося би зателефонувати до Берліну, де відбувається Чемпіонат світу з легкої атлетики. Але що поробиш – у спорті без травм не буває… Бажаю нашому ювіляру міцного здоров’я, якнайшвидшого відновлення після травм і повернення на змагальну арену. Ну, і, звісно, нових перемог – у спорті та житті!

Роман Вірастюк: «Капітанську підвіску» передав у достойні руки

Роман Вірастюк (екс-капітан збірної України з легкої атлетики, начальник управління спорту Івано-Франківської облдежадміністрації):
Я би хотів сказати добрі слова і про Івана, і про буковинську школу бігунів, і про наставника Георгія Миронюка, який виховав чимало хороших спортсменів, серед яких йому пощастило натрапити на такого обдарованого хлопця, як Іван Гешко. Я Ваньку знаю ще з перших кроків у збірній, в якій я тоді був капітаном. Якби були в команді всі такі, як Іван, то була би справді збірна України! Таких як він, я, Скварук можна на пальцях перелічити – тих, які після перемоги могли заспівати гімн України, мали справжні глибокі відчуття гордості за ту країну, яку представляли.
Іван – це якраз той виняток, та людина, яка, відзмагавшись, не замикалася в номері святкувати перемогу або, якщо щось не вийшло, сумувати. На другий день він вже був знову на стадіоні, допомагав колегам, яким ще належало змагатися, підтримував. Одне слово – справжній капітан! І коли після 10 років мого капітанства, так вже вийшло, мені довелося закінчувати кар’єру, і постало питання, кому передати «капітанську пов’язку», щоби це була відповідна людина і за духом, і за покликанням, то сумніві не було. І я тішуся, що ця «Капітанська підвіска» – у достойних руках!
І те, що Іван не вийшов на доріжку на Чемпіонаті світу в Берліні – це, впевнений, тимчасове явище. 30 років – це не вік, особливо для такої дистанції. Треба привезти в порядок своєї здоров’я, не поспішати, добре відновитися, вийти знову на свою оптимальну форму і поставити жирну крапку в олімпійському Лондоні, бажано із ззолотим віддтінком!
І дуже хочу, щоби Чернівці і область по-справжньому пишалися Іваном. Щоби на в’їзді до області були біг-борди не з рекламою будівельних матеріалів і ринків, а велика фотографія Івана з вскинутими переможно до гори руками (у Чернівцях на правах соціальної реклами розміщені такі сіті-лайти, які закликають молодь йти до спортивних секцій – авт.). Щоби його на вулиці зупиняли і брали автографи. І щоби «даїшники» теж зупиняли лише для того, щоби взяти автограф (сміється – авт.).
Знаю, Іван є і депутатом Чернівецької міської ради. Упевнений, що він ще багато корисного зробить і для міста, і для області. А у майбутньому з Івана має вийти і чудовий керівник, оскільки він має чудові лідерські якості і організаційні здібності. І, що не менш важливо, Іван не заціклюється на собі. Я пам’ятаю, як він після чергових успіхів, заробивши якісь призові, одразу прикидав: так, я маю мамі в господарстві купити те-то й те-то,зробити те-то й те-то. Тобто попереду у нього, переконений, – ще більше добрих справ, ніж залишилося позаду. А зробив Іван у своїх 30 років дуже багато для краю та України!
З ювілеєм тебе, друже!

За Іваном заскучали в телеефірі

Троян Єремічук (секретар Чернівецької міської ради):
– Я думаю, що таких хлопців, як Іван Гешко, Буковинська земля народжує дуже рідко, але мітко. Те, що він зробив у спорті – це подвиг. Він прославив Чернівці, Буковину і Україну на весь світ! Я бажаю йому щастя, здоров’я і щоби у нього все було добре. У нього вік як для спортсмена середній, а досвід – дуже великий. То нехай у нього в майбутньому буде ще багато яскравих перемог, хай й надалі славить нашу Буковину!

Юрій Омельченко (заслужений майстер спорту України, чемпіон світу зі спортивного орієнтування, виступає за шведський клуб «Оріон»):
Коли я ще виступав у легкоатлетичних змаганнях (Юрій є срібним призером Чемпіонату України в прим. на дистанції 3000 м – авт.), Іван був ще «подающим надії». З 1996 року я виступаю за шведський «Оріон», тому з Іваном ми частіше «бачимося», коли я дивлюся трансляції змагань за його участю (сміється – авт.). У ці дні, під час нашого Чемпіонату світу в Угорщині, я встигаю вечорами дивитися трансляції з Берліну, і дуже скучаю за Іваном, спостерігаючи за його колегами по збірній. Нехай відсвяткує свій ювілей, заліковує травми і, на радість нам всім, – ласкаво просимо назад на бігову доріжку!

З досьє

Гешко Іван Тарасович. Заслужений майстер спорту України з легкої атлетики. Представляє Кіцмань, Чернівці, спортивне товариство «Динамо», клуб «Біола». Тренер – заслужений працівник фізичної культури і спорту України Георгій Миронюк. Офіційний партнер – готельно-туристичний комплекс «Буковина». Народився 19 серпня 1979 року в селі Кліводині Кіцманського району Чернівецької області. Ріс і виховувався у Кіцмані у бабусі Орисі Андріївни. У 2004 р. отримав квартиру в Чернівцях.
Закінчив Кіцманську середню школу, вище республіканське училище олімпійського резерву, факультет фізвиховання Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету, де з 2006 р. є аспірантом, з 2004 р. навчається у Чернівецькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ.
Спортом почав займатися з 5 класу у Кіцманській ДЮСШ (футбол, легка атлетика). Перший серйозний успіх на національній арені – перемога на дистанції 3000 м на юнацьких іграх 1995 року. Перше серйозне міжнародне досягнення – “срібло” молодіжного чемпіонату Європи 2001 року на дистанції 1500 м.
На цій же дистанції перший серед представників Східної Європи призер Чемпіонату світу (2003 р., Париж, «бронза»), срібний призер Чемпіонату світу в приміщенні 2004 р., чемпіон Європи в пр. 2005 р., чемпіон світу в пр. 2006 р., володар Кубка Європи 2006 р. (визнаний кращим атлетом змагань), срібний призер Чемпіонату Європи і Кубка світу 2006 р. Кращий спортсмен України 2006 р.
Рекордсмен України на дистанціях 1500 м (3.30,33 – 3.09.2004, Брюссель, етап “Golden League”), 1 миля (3.50,04 – 30.07.2004, Лондон, етап IAAF Super Grand Prix), в приміщенні на дистанціях 1500 м (3.33,99 – 13.02.2005, Карлсруе), 800 м (1.46,49 – 20.02.2005, Афіни), серед молоді на дистанції 3000 м (7.52,23 – 8.06.01, Познань), серед юніорів у пр. На дистанції 1500 м (3.47,99).
Учасник Олімпійських ігор 2000, 2004, 2008 рр.
У 2004 р. нагороджений “Хрестом доблесті” СБУ ІІ ступеню, у 2005 р. – медаллю “За працю і звитягу”, 24 серпня 2006 р. – орденом «Буковина».
З 2006 р. – депутат Чернівецької міської ради.
Прізвиська: «Біла гроза чорного континенту», «Український Іван Грозний».

Особисті рекорди (просто неба)

Особисті рекорди (в приміщенні)