У зв'язку з набиранням чинності нового Всесвітнього антидопінгового
кодексу РІА Новини публікує "чорний список" найгучніших допінгових
скандалів сучасності.
У липні 1998 року на велогонці "Тур де Франс" вибухнув гучний
скандал, пов'язаний з вживанням допінгу. Представники МОК звинуватили
спортсменів лідируючої французької команди "Фестіна" у вживанні
препарату епоген. Були оприлюднені дані про те, що гонщики "Фестіни"
Лоран Брошар, Крістоф Моро, Паськаль Ерве і Дідьє Ру приймали також
заборонений амфетамін. Команда "Фестіна" на чолі зі своїм лідером
Рішаром Віранком, що неодноразово вигравав звання "гірського короля" на
багатьох турах, була виключена з числа учасників гонки за організоване
вживання допінга. За цим послідував поліцейський розгляд.
У серпні 1999 року під час 13-х Панамериканських ігор 31-річний
кубинець Хавьер Сотомайор був викритий у вживанні кокаїну. Сотомайор є
олімпійським чемпіоном, чемпіоном і рекордсменом світу по стрибках у
висоту, першою людиною в історії, що здолала планку на висоті 8 футів
(2,44 метрів). Спортсмен був дискваліфікований на 2 роки.
У вересні 2000 року під час XXVII Олімпійських ігор в Сіднеї були
дискваліфіковані відразу 8 спортсменів. Чемпіонка Олімпіади в
гімнастичному багатоборстві 16-річна румунська гімнастка Андреа Радучан
була позбавлена золотої медалі із-за наявності в її крові забороненого
медичного препарату. Німецький борець вільного стилю (категорія до 76
кг) Олександр Ляйпольд за вживання допінгу позбавлений золотої медалі
Олімпіади і дискваліфікований на два роки. Мексиканець Бернардо Сегура
дискваліфікований і позбавлений золотої медалі Олімпіади в ходьбі на 20
кілометрів. Болгарський штангіст Іван Іванов, вигравши срібну медаль у
ваговій категорії 56 кг, через три дні її позбувся: у його допінг-пробі
був виявлений заборонений препарат. У організмі болгарських
важкоатлетів олімпійської чемпіонки Ізабелли Драгневой і бронзової
призерки Ігор Севдаліна Мінчева виявлені діуретики. Через позитивний
результат допінг-контролю срібної медалі в Сіднеї був позбавлений
вірменський важкоатлет, чемпіон Європи Ашот Данієлян.
У лютому 2001 року під час чемпіонату світу по лижних видах спорту в
Лахті у вживанні заборонених препаратів була викрита вся лижна команда
Фінляндії (Ярі Ісометса, Янне Іммонен, Харрі Кирвісніємі, Міка Мюллюла,
Вірпі Куйтунен і Мілла Яухо). Збірна Фінляндії втратила не лише
декількох виграних медалей (у тому числі золота в чоловічій естафеті і
срібна в жіночій), але і кращих лижників (всіх шестеро дискваліфікували
на два роки) і тренерів (довічно), а також практично всіх своїх
спонсорів.
У вересні 2001 року в ході змагань Ігор доброї волі проба, узята у
двох російських гімнасток Аліни Кабаєвої і Ірини Чащиної, показала
наявність фуросеміду, який сам по собі допінгом не вважається, але
входить в список заборонених речовин, оскільки здатний маскувати
присутність інших препаратів. Міжнародна федерація гімнастики
дискваліфікувала їх строком на два роки. Протягом першого року
гімнастки не мали права брати участь в яких-небудь змаганнях, другий
рік дискваліфікації давався умовно. Спортсменки були позбавлені всіх
винагород Ігор Доброї волі і Чемпіонату світу 2001 року.
У листопаді 2001 року найсенсаційнішим став допінговий скандал за
участю колишньої радянської легкоатлетки громадянки Швеції Людмили
Нарожиленко-Енквіст. Свого часу вона вже була дискваліфікована на два
роки, після чого змінила громадянство і спеціалізацію, перемкнувшись на
бобслей з надією виступити на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті. Проте в
листопаді 2001 року її знов піддали допінг-тестам, і, не чекаючи їх
результатів, вона сама призналася, що продовжує вживати заборонені
препарати.
У лютому 2002 року, за день до початку зимової Олімпіади в
Солт-Лейк-Сіті, стало відомо, що в організмі російської лижниці Наталії
Баранової-Масалкиной було виявлено підвищений вміст еритроцитів.
Російська спортсменка була усунена від участі в змаганнях і
дискваліфікована на два роки.
У останній день Олімпіади представники Міжнародного олімпійського
комітету повідомили, що російські лижниці Лариса Лазутіна і Ольга
Данілова, а також іспанський лижник Йохан Мюллег дискваліфіковані.
Спортсмени були позбавлені всіх медалей, завойованих на Олімпіаді.
Ольга Данілова втратила "золото" і "срібло", Лариса Лазутіна була
позбавлена золотої і двох срібних медалей, а Йохан Мюллег втратив
відразу три золоті медалі.
У березні 2002 року Міжнародний паралімпійський комітет
дискваліфікував на 2 роки відомого німецького лижника Томаса Ользнера
за вживання стероїда анаболізму на 8-ій Зимовій Паралімпіаді в
Солт-Лейк-Сіті. Ользнер також повернув дві золоті медалі, які він встиг
завоювати на Іграх: у біатлоні на 7,5 км і лижній гонці на 5 км.
Влітку 2003 року після серії внутрішніх тестів було зафіксовано понад
20 випадків вживання забороненого препарату тетрогидрогестрінона серед
учасників чемпіонату США по легкій атлетиці. У результаті довелося
дискваліфікувати на два роки 13 провідних легкоатлетів, знекровивши
збірну США по легкій атлетиці перед Олімпіадою в Афінах. Справа тривала
декілька років. В ході розслідування була виявлена ціла мережа по
поширенню допінгу - в її центрі стояла каліфорнійська лабораторія
BALCO, очолювана Віктором Конте, який сам допомагав спортсменам
приймати допінг. Однією з його клієнток була відома бігунка Меріон
Джонс. З'ясувалося, що вона приймала заборонені препарати з 1999 року.
За це її позбавили трьох золотих і двох срібних медалей, отриманих на
Іграх в Сіднеї. Джонс стала першою спортсменкою, засудженою за вживання
допінга. Меріон отримала шість місяців тюремного вироку і два роки
умовно, плюс 800 годин примусових робіт.
У листопаді 2003 року 11 штангістів з 10 країн було викрито у
вживанні допінгу на чемпіонаті світу в канадському Ванкувері і
дискваліфіковано на два роки.
У серпні 2004 року Олімпійські ігри в Афінах встановили рекорд по
кількості дискваліфікації із-за допінгу. Їх було більше 20. Ігри в
столиці Греції супроводилися допінг-скандалами, початок яким поклали
самі господарі Олімпіади - відомі грецькі спринтери Костас Кентеріс і
Екатеріні Тану. У числі спійманих на допінгу спортсменів виявилися і
росіяни - штангіст Альбіна Хоміч і штовхальниця ядра Ірина Коржаненко,
бігун Антон Галкін.
За вживання допінгу Міжнародним олімпійським комітетом були
дискваліфіковані угорський штангіст Ференц Дьорковіч, борець з
Пуерто-Ріко Мейбл Фонсека, узбецька штовхальниця ядра Ольга Шукина і
індійський штангіст Санамача Чану.
У вересні 2004 року відразу чотири спортсмени були дискваліфіковані
на проходячих в Афінах Паралімпійських іграх за вживання допінгу. Це
важкоатлет з Естонії Олександр Корольов, сирійський і іранський
важкоатлети Юсеф Юнес і Алі Хоссєїні. Крім того, позбавлений срібної
медалі в тандемній велогонці словацький велосипедист Юрій Петрович, в
аналізах якого було знайдено заборонену речовину Метилпреднізолон.
У вересні 2004 року дискваліфікована на два роки білоруська
біатлоністка Світлана Хандогіна. Допінг-проби спортсменки показали
наявність забороненого фуросеміду. Разом з дискваліфікацією Хандогина
була позбавлена чотирьох винагород чемпіонату світу по літньому
біатлону, завойованих нею в словацькому Орсблі.
У листопаді 2004 року американський легкоатлет, олімпійський чемпіон
в естафеті на 400 метрів і чемпіон світу в бігу на 400 метрів Джером
Янг був довічно дискваліфікований за вживання допінгу. У 1999 році
легкоатлет був вуличний у вживанні нандролона, а в липні 2004 року він
знов попався на допінгу. По правилах Американського антидопінгового
агентства, спортсмен, що двічі попався на вживанні допінга, має бути
дискваліфікований довічно.
У грудні 2005 року аргентинський тенісист Маріано Пуерта був
дискваліфікований на вісім років за вживання етілферіна. У його кар'єрі
це був вже другий випадок, коли його викрили у вживанні допінгу. У 2003
році він був дискваліфікований на дев'ять місяців за вживання
клербутерола.
У лютому 2006 року під час XX зимових олімпійських Ігор в Туріні
перший допінг скандал вибухнув за декілька годин до відкриття
Олімпіади. У 12 лижників було виявлено підвищений вміст гемоглобіну в
крові. Канадця Шона Крукса, американців Киккена Рендалла і Лейфа
Циммермана, білорусів Сергія Долідовіча і Олександра Лазуткина,
француза Жана Марка Гейара, німку Еві Захенбахер, хорвата Алена
Абрамовича, ефіопа Робела Теклемаріама і росіян Наталію Матвєєву, Павла
Коростельова і Миколу Панкратова усунули від участі в змаганнях на
п'ять днів. На сьомий день Олімпіади в Туріні допінг-проби, узяті у
російської біатлоністки Ольги Пильової, яка завоювала олімпійське
"срібло" в гонці на 15 кілометрів, дали позитивний результат. Вона була
викрита у вживанні забороненого препарату карфедона і дискваліфікована
на два роки. Як стало відомо пізніше, карфедон входив до складу
лікувального препарату, вживаного лижницею для швидшого відновлення
пошкодженого голеностопу.
У травні 2006 року Олімпійський комітет Іспанії для боротьби з
допінгом звернувся по допомогу поліції. Провівши ряд обшуків і арештів,
поліція вилучила заборонені препарати, а також 100 ємностей із
замороженою і збагаченою кров'ю. Вона призначалася для переливання
спортсменам після їх проходження допінг-контролю перед змаганнями. В
ході поліцейських рейдів була виявлена ціла мережа по поширенню допінга
серед спортсменів, в центрі якої знаходилися доктор Еуфеміано Фуентес і
директор команди велосипедистів Liberty Seguros Маноло Сайс. Їх
клієнтами, як з'ясувалося в ході розслідування, були близько 200
атлетів, з них 58 - професійні велогонщики, у тому числі декілька
ведучих.
У липні 2006 року в Страсбурзі стартувала головна велогонка світу
"Тур де Франс". За добу до старту від участі в гонці були відсторонені
чотири гонщики, у тому числі два фаворити - італієць Іван Бассо і
німець Ян Ульріх, а також американець Флойд Лендіс і Олександр
Вінокуров з команди Казахстану. Причиною дискваліфікації стала
присутність прізвищ велосипедистів в списку спортсменів, яких
підозрюють у вживанні заборонених препаратів. Після закінчення "Тур де
Франс" Міжнародний союз велосипедистів підтвердив інформацію про те, що
в допінг-пробі, узятій після 17-го етапу у переможця багатоднівки
Флойда Лендіса, виявлений синтетичний тестостерон. Цілий рік Лендіс
судився, але безрезультатно - його дискваліфікували і відібрали
перемогу на "Великій петлі".
У вересні 2006 року, за чотири дні до початку чемпіонату світу, була
дискваліфікована вся збірна Ірану по важкій атлетиці, одна з сильніших
в світі в цьому виді спорту. З 11 іранських важкоатлетів на допінгу
попалися дев'ять. Аналогічне покарання загрожувало також збірним Росії
(шість що попалися на допінгу), Казахстану (теж шість) і Аргентини
(три). Проте всі ці країни відбулися штрафами в розмірі від 50 тисяч
доларів до 250 тисяч доларів, уникнувши головного покарання - дворічної
дискваліфікації всієї федерації.
У липні 2007 року на велогонці "Тур де Франс" вибухнуло декілька
допінгових скандалів. Перший був пов'язаний з Патріком Синкевіцем з
Німеччини після публікації отриманого у нього позитивного аналізу. Сам
спортсмен признався у вживанні тестостерона ще до участі в Турі.
Синкевіц був згодом звільнений з команди T-mobile. Щоб уникнути
кримінального покарання по законам німецького правосуддя, він надав
свідчення свідків як на власне вживання заборонених препаратів, так і
повідомив слідству багато деталей про використання допінга багатьма
гонщиками з його команди.
В центрі другого допінгового скандалу на велогонці виявився
казахстанський спортсмен з команди "Астана". Один з сильніших
велогонщиків світу Олександр Вінокуров був викритий у вживанні
гемотрансфузії (кров'яному допінгу). Лабораторні дослідження показали,
що незадовго до старту 13-го етапу гонщикові влили свіжу кров,
збагачену киснем. Після того, як стало відомо про позитивну пробу,
керівники "Тур де Франс" зажадали від команди "Астана" покинути
змагання. Олександр Вінокуров вирішив завершити свою спортивну кар'єру
після того, як Федерація велосипедного спорту Казахстану
дискваліфікувала його на рік.
У вживанні допінгу в ході "Тур де Франс" 2007 були викриті також
італієць Крістіан Морені з команди Cofidis і іспанський гонщик команди
Saunier Duval Іван Майо.
У січні 2008 року Міжнародна федерація академічного веслування (FISA)
погрозила дискваліфікувати всю російську команду. Приводом стало те, що
протягом року на вживанні допінга або порушенні антидопінгових процедур
попалися сім російських спортсменів. У 2006 році Ольга Самуленкова була
дискваліфікована на два роки за перевищення рівня тестостерона і
позбавлена золотої медалі чемпіонату світу. У липні 2007 року дворічну
дискваліфікацію за внутрішньовенні вливання отримали Володимир
Варфоломєєв, Денис Моїсєєв і Світлана Федорова. У січні 2008 року було
оголошено про дискваліфікацію на два роки ще трьох спортсменів -
Александра Літвінчева, Євгенія Лузяніна і Івана Подшивалова.
Міжнародна федерація грібного спорту (FISA) не наважилася
дискваліфікувати в рік літніх Олімпійських ігор російських веслярів,
спійманих на вживанні допінгу. Замість цього організація на рік усунула
від участі у всіх змаганнях, що проводяться під егідою FISA, Федерацію
грібного спорту Росії (ФГСР).
У квітні 2008 року попалися на допінгу 11 членів збірної Греції, у
тому числі шість жінок і п'ятеро чоловіків. За даними грецьких ЗМІ, до
складу препарату, сліди якого були виявлені в аналізах спортсменів,
входили стероїди анаболізму, опіати і речовини, що перешкоджають
виробленню в організмі "жіночого" гормону естрогену. Скандал закінчився
відходом з поста головного тренера команди Хрістоса Іакову, дворічною
дискваліфікацією атлетів і значним скороченням квоти Греції на
Олімпіаді в Пекіні за рішенням Міжнародної федерації важкої атлетики.
У червні 2008 року залученою в допінг скандал виявилася збірна
Болгарії. Федерація важкої атлетики Болгарії оголосила, що болгарські
важкоатлети не виступлять на літній Олімпіаді в Пекіні. 11 спортсменів
не пройшли допінг-тест, який проводився в тренувальному таборі
національної команди 8-9 червня. У допінг пробах важкоатлетів виявлений
заборонений препарат метандієнон. З Олімпіади були зняті обидві команди
- і чоловіча, і жіноча.
У серпні 2008 року за порушення допінгового характеру від участі у
всіх турнірах, що проводяться під егідою IAAF, включаючи Олімпіаду,
були відсторонені відразу сім російських легкоатлеток - Олена Собольова
(біг на 800 м і 1500 м), Тетяна Томашова (1500 м), Юлія Фоменко (1500
м), Гульфія Ханафєєва (метання молоту), Дарина Піщальникова (метання
диску), Світлана Черкасова (800 м) і Ольга Егорова (1500 м і 5000 м).
Окрім Егорової і Черкасової всі інші входили до складу олімпійської
збірній Росії.
Меню
У зв'язку з набиранням чинності нового Всесвітнього антидопінгового
кодексу РІА Новини публікує "чорний список" найгучніших допінгових
скандалів сучасності.