Започатковану кращим спортсменом України 2006 року традицію продовжено: переможець "Буковинської милі-2008" Олександр Борисюк теж віддав частину призових обласному будинку дитини
Бронзовий призер Кубку Європи-2008 (група Б) на дистанції 1500 м Олександр Борисюк (СК “Гешко”, офіційний партнер – готель “Буковина”), який останнім часом переважно тренується разом з чемпіоном світу та Європи Іваном Гешком у Кіцмані і представляє на змаганнях консолідовано рідну Волинь та напіврідну Буковину, наслідувавши приклад титулованого друга і партнера по групі, трішки “зігрів” своєю увагою маленьких вихованців Чернівецького обласного будинку дитини. Річ у тім, що Іван Гешко після кожного з трьох тріумфів на міжнародних змаганнях “Буковинська миля” віддавав частину зароблених призових від головного партнера пробігу готелю “Буковина” цій дитячій установі. На “Буковинській милі-2008” Іван через травму не виступав, а перемогу цього разу святкував Сашко Борисюк. Звертаючись з п’єдасталу пошани до багатотисячної армії глядачів, переможець тоді, зокрема, заявив, що теж завітає з частиною призових до знедолених діток.
Повернувшись з навчально-тренувального збору, Сашко одразу попрямував до обласного будинку дитини. Директор Людмила Бабич завжди тепло зустрічає благодійників, а надто коли в гості до малюків приходять спортсмени, адже вона, певною мірою теж пов’язана з великим спортом – через зіркового племінника-пловця Дениса Лісогора. На її пропозицію, Сашко передав конверт з грошима в присутності діток. Пані Людмила при вихователях і дітках перерахувала кошти і звернулася до малюків: “Дядя приніс вам 1000 гривень, що ви хочете, аби ми вам купили на ці кошти?” Найбільшу підтримку отримав варіант з цукерками. Хоча висловлювали свої побажання дітки вже вчепившись у дядю спортсмена, який терпляче вислуховував їх “маленькі секрети”, підкидав їх і т. д.
Після відвідин будинку дитини Сашко зізнався: “Такі зустрічі для мене є дуже “важкими” – я все “пропускаю через серце”, а не співчувати цій миленькій малечі, яких Доля залишила без батьків просто неможливо. Розумію, що цих 1000 гривен не вирішать якихось серйозних проблем установи і що моє кількахвилинне спілкування не замінить діткам батьківської любові. Але, впевнений, чим частіше до них приходитимуть, допомагатимуть, спілкуватимуться з ними, тим їх життя ставатиме “світлішим”. А взагалі я хотів би, щоби з часом у нас взагалі зникла потреба в таких установах…”
Переглядів: 974 |
Додав: Pasat
| Рейтинг: 5.0/1 |