«Новоспечений» майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики Віталій Дмитрюк, якому цей норматив підкорився 1.05.11 на «срібному» для нього Чемпіонаті України з бігу по шосе в Дніпропетровську, за декілька годин після фінішу зізнався sportbuk.com і «МБ», що все ще перебуває у стані приємного шоку.

Як ми вже повідомляли, Віталій Дмитрюк (16.05.1981, ШВСМ, спортивне товариство «Динамо» і чернівецьке ДЮСШ №1, тренери – Світлана Коропецька, Василь Миронюк) на Чемпіонаті України-2011 з бігу по шосе фінішував на дистанції 20 км другим з результатом 59 хв. 28 сек., що на 2 сек. вище нормативу майстра спорту міжнародного класу. Цікаво, що норматив майстра спорту України Віталій виконав на цих же змаганнях у 2009 році – тоді він посів 4 місце з результатом 1:01.02 (норматив майстра спорту – 1:01.30).

Віталію, вітаю з виконанням високого нормативу! Сам усвідомив вже, що сталось?

Та де там усвідомив – я в приємному шоці (сміється – авт.). На фініші так «рубануло», що аж впав після лінії. Коли тренер і дружина Світлана сказала, що виконав норматив «міжнародника», я просто не повірив. А вона: «Та сам дивись на секундомір!» Фінішний відрізок дався дуже важко. Останні 3 км пробіг за 9 хв. 15 сек., а останній кілометр – десь з 3 хвилин. Останніх метрів 800 так ноги «залило», що на очі не бачив (сміється – авт.). Після фінішу «відкачували». Підійшов лікар – він за одну руку, Світлана за другу – разом й повели мене. А я так їсти хотів! (сміється – авт.).

Тренер і дружина Світлана теж шокована? Адже перед змаганнями вона говорила, що ти дуже сильно готовий…

Останню перед виїздом темпову десятикілометрівку я пробіг за 30 хв. 30 сек. Тоді Світлана сказала, що можна замахнутися на високий результат. А то ж скільки можна четвертим бути – минулого і позаминулого року на цьому ж Чемпіонаті України я зупинявся за крок до п’єдесталу.

Зате у 2009 р. четверте місце було «підсолоджене» нормативом майстра спорту…

Так, Дніпропетровськ для мене, виходить, щасливе спортивне місто. Сьогодні таку класну медаль вручили – найгарніша і найцінніша в кар’єрі.

Напевно, вдало монети там кидаєш, що так успышно повертаєшся?

Ні, монети не кидав, бо вічно їх не вистачає (сміється – авт.).

Наскільки відомо, з вами на Чемпіонат України поїхав і 5-річний син Гліб…

Так воно і є – не залишати ж його вдома самого (сміється – авт.). За 200 метрів до фінішу Гліб вибіг з натовпу глядачів і почав кричати: «О, дивіться, мій тато біжить!» Йому аж зааплодували. До речі, два роки тому, коли я виконав норматив майстра спорту, Гліб теж їздив з нами і теж кричав. Правда, тоді він вибіг за 400 метрів до фінішу (сміється – авт.). Одне слово, він мій талісман, треба постійно брати його на змагання.

Ну, і які тепер плани?

Дружина каже, що треба спробувати марафон пробігти. Це провокація (сміється – авт.). Для початку треба відновитися, бо дуже багато сил залишилось на дніпропетровській трасі. А потім непогано було б з’їздити на Чемпіонат Європи… з Глібом (сміється – авт.).

http://sportbuk.com      Георгій Мазурашу